Вірш: “Казкова осінь”

Високе небо в далечінь пливе, 
Колише вітер хмари сивочолі. 
І те, що сховане в мені, живе, 
Стає відчутним враз поволі. 

Я чую шепіт листя на гіллі
Дерев, які позолотила осінь. 
Вони, немов ліхтарики в імлі,
 Гарніша з ними неба просинь.

 Світанки теплі, променисті
Здаються казкою із сну. 
Її я бачу в жовтім листі
І осінь стиглу, запашну.

© Сергій Ущапівський  
27.11.2022