
Вірш: “Казкова осінь”
Високе небо в далечінь пливе, Колише вітер хмари сивочолі. І те, що сховане в мені, живе, Стає відчутним враз поволі. Я чую шепіт листя на гіллі Дерев, які позолотила осінь. Вони, немов ліхтарики в імлі, Гарніша з ними неба просинь. Світанки теплі, променисті Здаються казкою із сну. Її я бачу в жовтім листі І осінь стиглу, запашну. © Сергій Ущапівський 27.11.2022


