Поезія

Вірш: “Карпати”

Немов стовпи, тримають гори небо, 
Крізь стогін вітру чути їхні голоси. 
У час, коли прийде до них хто-небуть, 
Живими враз стають гірські ліси.

 Між них пливуть собі поволі хмари, 
Лягають інколи на крона тих дерев. 
Милують погляд і, здається, наче чари —
 Почуті звуки від гірських джерел.

 Блаженна тиша в серці спокоєм відчутна, 
Не дасть в собі вона думками заблукати. 
І навіть в час, коли в житті година смутна, 
Любов'ю в серці відчуваються Карпати.

© Сергій Ущапівський
09.01.2022

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.