Вірш: “Книжки – це диво”

Духовна велич, світу надбання —
Писемність, створення книжок, 
Яких форзац ледь розгортаєш
Й тікаєш в світ людських думок.

 Там, наче з чарівної скриньки, 
Все хутко починає виринати. 
Єдинороги скачуть між хмаринки,
Принцесу в вежі можна споглядати.

Усе на світі вмить побачиш
І не існуюче в житті також.
Ще й за науку ту віддячиш,
То втішних дасть тобі думок.

Читати треба, попри втому,
Життєвий шлях в тім віднайти.
Та неодмінно лиш потому
Для себе мудрість там знайти.

© Сергій Ущапівський
03.03.2021