
Вірш: “Книжки – це диво”
Духовна велич, світу надбання — Писемність, створення книжок, Яких форзац ледь розгортаєш Й тікаєш в світ людських думок. Там, наче з чарівної скриньки, Все хутко починає виринати. Єдинороги скачуть між хмаринки, Принцесу в вежі можна споглядати. Усе на світі вмить побачиш І не існуюче в житті також. Ще й за науку ту віддячиш, То втішних дасть тобі думок. Читати треба, попри втому, Життєвий шлях в тім віднайти. Та неодмінно лиш потому Для себе мудрість там знайти. © Сергій Ущапівський 03.03.2021


