Поезія

Вірш: “Колись повірю я людині”

Колись повірю я людині, 
Яку зустріну десь у днині.
До неї любо посміхнуся
І в ній назавжди розчинюся.

Відчую те, що так шукав,
Життям в роках один чекав.
І буде радість, серцю втіха, 
"Люблю", яка промовить стиха. 

Візьме сміливо так за руку, 
Щоб і не думав про розлуку. 
І поведе шляхом без болю 
Творити разом спільну долю…

© Сергій Ущапівський
05.10.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *