Поезія

Вірш: “Краса довкілля”

Коли у роздумах, йдучи, весь світ вивчаю, 
Дивуюсь всім речам, немов мале дитя.
 Із кожним разом щось нове в нім помічаю, 
І кожен раз приємним є серцебиття. 

В нових відтінках постає мені довкілля, 
І звуки теж звучать на зовсім інший лад. 
Це щастя мить, того душевного дозвілля,
 Коли реальним є отой Едемський сад.

 …Так йду у роздумах, аж поки не діждусь, 
Що ось всередині мене немов співає.
 І все, до чого я в словах не обізвусь, 
В дактилях стоп і римах наче оживає…

© Сергій Ущапівський
13.08.2022

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.