Вірш: “Краса світу”
Той світ, що бачимо щоденно, І та краса його велична Весь час дивують нескінченно, Дарують нам любов ліричну. Не має вартості вона, Най навіть буде безгомінна, Та кожна в неї сторона Насправді є навік безцінна. У ній і радість настає, Яку пізнаємо в усьому, Бо світ гарнішим постає, Коли присутні ми у ньому... © Сергій Ущапівський 20.06.2021
2 коментарі
Валентина
Я закохалася у вірш із першого куплета. Ви- чарівник, творець гарного настрою. Я під впливом, думки розбіглись ген далеко, аж у студентськії часи. Коли босоніж в лузі, над рікою, в предсвітанковий час ми бігли по росі назустріч сонцю що сходило. І кожен з нас вважав себе великим птахом, що вільно так ширяє в небесах. І погляд свій кидали в далечінь у той дорослий світ ,що так манив. Щасливі і наївні ми тоді не знали яким під час суворим і жорстоким бува цей світ.
І що до інтерв’ю, чому такі у смутку очі? Вас певно щось в середині турбує. Коли б могла я руки прикласти Вам до грудей і позбирати звідти весь смуток і усе, що Вас тривожить,то викинула б геть. Всміхайтеся бо дуже личить Вам посмішка!
Сергій Ущапівський
Дякую!!!