Поезія

Вірш: “Краса світу”

Той світ, що бачимо щоденно, 
І та краса його велична
Весь час дивують нескінченно, 
Дарують нам любов ліричну. 

Не має вартості вона,
Най навіть буде безгомінна, 
Та кожна в неї сторона 
Насправді є навік безцінна. 

У ній і радість настає,
 Яку пізнаємо в усьому, 
Бо світ гарнішим постає,
 Коли присутні ми у ньому...

© Сергій Ущапівський
20.06.2021

2 коментарі

  • Валентина

    Я закохалася у вірш із першого куплета. Ви- чарівник, творець гарного настрою. Я під впливом, думки розбіглись ген далеко, аж у студентськії часи. Коли босоніж в лузі, над рікою, в предсвітанковий час ми бігли по росі назустріч сонцю що сходило. І кожен з нас вважав себе великим птахом, що вільно так ширяє в небесах. І погляд свій кидали в далечінь у той дорослий світ ,що так манив. Щасливі і наївні ми тоді не знали яким під час суворим і жорстоким бува цей світ.
    І що до інтерв’ю, чому такі у смутку очі? Вас певно щось в середині турбує. Коли б могла я руки прикласти Вам до грудей і позбирати звідти весь смуток і усе, що Вас тривожить,то викинула б геть. Всміхайтеся бо дуже личить Вам посмішка!

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.