Вірш: “Любов — велике почуття”
Це був сюжет, написаний на небі, Любові дивної, святої в всіх речах, Нас щоб з'єднати у палкій потребі Обіймів щирих і теплі в плечах. Це була казка, що для нас здійснилась, Чекали ж ми на неї, мабуть, все життя. Тебе зустрів таку, як в сні наснилась, Таке ж, як там, було твоє серцебиття. Щасливий чи? Тут слів не підібрати, Ти — призма інших кольорів мого буття. Те, що не бачив, зміг я відчувати, Переконавсь: любов — велике почуття. © Сергій Ущапівський 06.07.2021
2 коментарі
Диво
Я пронесу через життя
Свою любов до тебе в серці,
Це світле й щире почуття —
Крізь будні й навіть круговерті.
Роки не змінять вже повік
Ту силу, що я відчуваю.
В мені вона уже навік,
Тепер у ній я і зростаю.
У буднях днів і круговерті
Інакшим є серцебиття.
Любов свою до тебе в серці
Я пронесу через життя…
© Сергій Ущапівський
18.02.2021
Сергій Ущапівський
Мені поглянути б тільки на тебе,
Красу твою, як воду, спрагло пити,
Немов росу, що ранком між стебел,
Удосвіта ще можна розгледіти.
Мені б з тобою вік увесь прожити,
Всі дні, що є, і радості, й печаль,
Тебе одну повік боготворити,
Дивитись разом у життєву даль.
Мені б для тебе… і забракло слів,
Та що вони, хіба в них все розкажеш?
Як я тебе розгледів з-поміж снів,
Це лиш відчуєш, точно не покажеш.
© Сергій Ущапівський
13.03.2021