Поезія

Вірш: “Любов — велике почуття”

Це був сюжет, написаний на небі,
Любові дивної, святої в всіх речах,
Нас щоб з'єднати у палкій потребі
Обіймів щирих і теплі в плечах.

Це була казка, що для нас здійснилась,
Чекали ж ми на неї, мабуть, все життя.
Тебе зустрів таку, як в сні наснилась,
Таке ж, як там, було твоє серцебиття.

Щасливий чи? Тут слів не підібрати,
Ти — призма інших кольорів мого буття.
Те, що не бачив, зміг я відчувати,
Переконавсь: любов — велике почуття.

© Сергій Ущапівський
06.07.2021

2 коментарі

  • Диво

    Я пронесу через життя
    Свою любов до тебе в серці,
    Це світле й щире почуття —
    Крізь будні й навіть круговерті.

    Роки не змінять вже повік
    Ту силу, що я відчуваю.
    В мені вона уже навік,
    Тепер у ній я і зростаю.

    У буднях днів і круговерті
    Інакшим є серцебиття.
    Любов свою до тебе в серці
    Я пронесу через життя…

    © Сергій Ущапівський
    18.02.2021

    • Сергій Ущапівський

      Мені поглянути б тільки на тебе,
      Красу твою, як воду, спрагло пити,
      Немов росу, що ранком між стебел,
      Удосвіта ще можна розгледіти.

      Мені б з тобою вік увесь прожити,
      Всі дні, що є, і радості, й печаль,
      Тебе одну повік боготворити,
      Дивитись разом у життєву даль.

      Мені б для тебе… і забракло слів,
      Та що вони, хіба в них все розкажеш?
      Як я тебе розгледів з-поміж снів,
      Це лиш відчуєш, точно не покажеш.

      © Сергій Ущапівський
      13.03.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.