Поезія

Вірш: “Любов до світу”

Здивована пахощам, зріло-осіннім
Із присмаком літа, що вже в далині, 
Вітрам з поля диким і їх голосінням
І тим відчуттям, що присутні в мені.

 Дивлюся на трави, що вже пожовтіли, 
Торкаюся поглядом неба і хмар. 
Проводжу очима листки, що злетіли 
З дерев почорнілих, осінніх примар…

Та мить заворожена, чимось зігріта —
Достоту знайомим мені почуттям. 
Не тільки теплом відлетілого літа —
Любов'ю до світу — від втіхи життям…

© Сергій Ущапівський         
20.11.2022

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *