Вірш: “Любов до світу”
Здивована пахощам, зріло-осіннім Із присмаком літа, що вже в далині, Вітрам з поля диким і їх голосінням І тим відчуттям, що присутні в мені. Дивлюся на трави, що вже пожовтіли, Торкаюся поглядом неба і хмар. Проводжу очима листки, що злетіли З дерев почорнілих, осінніх примар… Та мить заворожена, чимось зігріта — Достоту знайомим мені почуттям. Не тільки теплом відлетілого літа — Любов'ю до світу — від втіхи життям… © Сергій Ущапівський 20.11.2022
Вам також може сподобатися
Відео-вірш: “Залишся в світі вогником тепла”
Вірш: “Я хочу щастя…”
