Поезія

Вірш: “Любов — тривалістю у цілу вічність”

Чи я знайду в собі несказані слова,
 Душі твоєї щоб зумів торкнутись? 
Чи буде сила спражня в них жива,
 Щоб не змогла від мене одсахнутись? 

Я стану подумки мовляти кожен день 
Твоє ім’я, неначе то — молитва. 
Надію би не втратити лишень, 
Що марна за тобою та гонитва. 

І тільки небо розповість тобі про все:
Як без тебе на світі стало важко жити. 
В краплинах дощику цілунки принесе, 
Щоб зрозуміла, врешті чом я став тужити. 

По колу йтиме дійство те щодня,
Така, мабуть, до скону моя дійсність. 
Я пронесу в собі крізь все життя
Любов — тривалістю у цілу вічність.

© Сергій Ущапівський
28.04.2021 

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *