Поезія

Вірш: “Любов — яка безмежна”

Ламає, трощить зсередини
Без зрозумілої причини
Не біль, а потяг до людини —
Від того ще нема вакцини.

Ні жити в спокої не дасть, 
Ні існувати обережно. 
Хоча це зовсім не напасть 
А та любов — яка безмежна. 

Та сутність крил нам надає, 
Звичайне бачимо незвичним.
В речах, де кожен віддає
Себе тим почуттям величним. 

 © Сергій Ущапівський 
07.08.2021 

2 коментарі

  • Диво

    Не бажаю я нічого, хочу тільки одного:
    Стуку серця дорогого біля серденька мого.
    Хай мене, немов пилину, носить доля по землі,
    Подаруй мені хвилину — і забудуться жалі.
    І минуле зло розтане, ніби привиди сумні,
    І лице твоє кохане буде сяяти мені.

    Василь Симоненко

    • Сергій Ущапівський

      Тебе кохати – просто насолода,
      Ти – як повітря свіжого ковток.
      З тобою завжди дихається легко,
      Коли ти поряд і ми є удвох.

      Твоє кохання ніжне і чарівне,
      З ним постаєш, немов титан.
      Здається, вже підняв би й гори,
      Додолу зіроньку б дістав.

      Ти окриляєш, ти і надихаєш,
      Ти просто щастя у моїм бутті.
      І вкотре не боюся повторити:
      “Кохаю тебе, понад все в своїм житті”…

      © Сергій Ущапівський
      15.06.2020

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *