Поезія

Вірш: “Маестро слова”

Він був дивак — отой, що є книжний, 
В метафорах ховався, як в лісах. 
Здававсь від цього дивовижний,
Слова ставали перлами в вустах.

Що не промовить — просто в ціль, 
Приємна з ним була розмова.
 Тож чутно просто звідусіль, 
Що той дивак — Маестро слова.

© Сергій Ущапівський 
06.08.2021

2 коментарі

  • Диво

    Розкажи мені, любий, про вічне й одвічне,
    Є в тобі незбагненна та мудрість віків,
    Споглядаю тебе наче знала одвіку,
    Скільки років на білому світі живу.

    © Сергій Ущапівський

    • Сергій Ущапівський

      А хочеш віршами зізнаюсь в коханні?
      Про все там у них я візьму розкажу.
      Читати їх станеш іще на світанні,
      Як тільки-но врешті тобі покажу.

      Я буду мовчати і тільки дивитись,
      Як губи твої прочитають вірші.
      На ніжність в очах зможу я надивитись
      І чути, як серце так б’ється в тиші.

      Поглянь мені в очі і просто скажи:
      “Коханий, ти — щастя, що я споглядаю”.
      Своїми словами мені розкажи
      Про чисту любов, що її відчуваю.

      © Сергій Ущапівський
      24.02.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *