Поезія

Вірш: “Мелодія життя”

Є дні, що коштують життя, 
А є і день того не вартий,
Коли сумні є відчуття 
І починаєш жалкувати. 

Чому не все в нім є простим? 
Себе питаєш час від часу. 
Так мало всюди доброти —
Від неї біль в душі щоразу. 

Мабуть, таким і є буття, 
Тож цей баланс — веління Боже. 
І те, що звемо ми життям, —
На інструмент музичний схоже. 

Тут звуки гарні так потрібні, 
Та буде тільки він гарчать, 
Якщо всі клавіші подібні 
За кольором у нім звучать.

© Сергій Ущапівський 
06.04.2021

2 коментарі

  • Валентина

    Стояв в музеї старенький рояль
    І клавіші у нього всі на диво білі.
    Це дуже зацікавило нас усіх.
    Чому і як це нам не зрозуміло.
    То примха моди, або схибили майстри?
    Та відповідь нас дуже здивувала
    Хазяїн у рояля був сліпий
    Він грав на помацки і музика його нас чаруввала
    Вона підносила нас до небес
    Вела між зорі дивними шляхами
    Здавалося, що мрії всі збуваються
    До поки руки він не відривав від клавіш.
    То висновок зробили ми такий,
    Що не залежить музика від кольору тих клавіш
    Залежить все від того , хто до них торкається руками…
    Буває і таке в житті на кожну життєву ситуацію є багато мудрих висловів, бо скільки людей стільки і мудрих думок, бо кожен вважає, що він мудріший за інших. А було б інакше, було б не цікаво жити. Ваш вірш гарний. Особливо коли клавіші гарчать. Та Ви не ображайтесь. Хай Вам легко описується. Щасти.

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.