Вірш: “Мені б ще літа з запахом малини”

Мені б ще літа з запахом малини, 
Відчути м’яти трішки аромат
І вечір той, коли біля хатини
Концерт природи чути із сонат. 

Де відчуваєш вітер незвичайно,
 Він, наче той галантний кавалер, 
Тобі вклоняється негайно
Гіллям дерев, яке — йому суфлер. 

…Думки сумні прогнати з голови, 
Що то не літо — дні життя минають. 
Дерев щоб  крони пишно-золоті
Сказали: через рік його пізнають…

© Сергій Ущапівський
27.08.2021