Вірш: “Мені з нею втішно”

Мені з нею втішно, стає світ безмежним, 
Весь простір, здається, належить обом.
 І те, що у людях всіх є протилежним,
 Нас з нею ріднить і єднає кругом.

 Мені з нею просто, в усьому, що є:
Чи буде то побут, чи будь-які справи. 
Такі відчуття любі серцю дає
Кохання, яке обома сміло править. 

В цей час почуваюся дуже щасливим, 
Стає на душі незвичайно і ніжно. 
І навіть під краплями літньої зливи
До неба мовляю: "Мені з нею втішно".

© Сергій Ущапівський
10.07.2021