Поезія

Вірш: “Мені не пізно…”

Мені вже пізно щось міняти у собі,
 Вже сталі звички, навіть мій характер.
 Нема очікувань чогось в новій добі, 
Сама життям шукаю свій фарватер. 

Мені вже пізно мати ідолів, кумирів, 
В роках пізнала мудрощі дурниць. 
Не маю в серці місць для пасажирів, 
В яких помітна темінь між зіниць. 

Несу на плечах радість і печаль, 
Свої невдачі і свої здобутки. 
Із ними йду сміливо далі вдаль —
Без відпочинку, навіть без відпустки. 

…Мені не пізно людям користь принести, 
Потрібну мудрість їм залишити у спадок. 
Я не боюсь шляху свого і самоти, 
Таке життя… і це вже мій випадок…

© Сергій Ущапівський
26.09.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.