Вірш: “Мистецтво любові”
Скільки років щоденно тебе пізнаю — Все закохуюсь, наче зустрілися вперше. Я люблю ці моменти, тож це визнаю: Поселилась навіки до мене ти в серце. І минатимуть будні щоденних турбот, Не стомлюся мистецтво любові вивчати. Розчинюся між сотнями дивних чеснот, Тих, якими змогла нас обох увінчати… © Сергій Ущапівський 11.01.2022
Вам також може сподобатися
Вірш: “Ще буде час…”
Вірш: “Ну все, любове… спочивай”
One Comment
Валентина
З усіх написаних Вами і прочитаних мною віршів про кохання – це самий найкращій за глибиною і ніжністю почуттів та філософського спрямування думок про вічне… Завжди приємно читати такі вірші, які характеризують життєву зрілість і природню мудрість автора. Я тішуся! Дякую за приємні відчуття, невичерпного натхнення, вільного польоту думок, гарної рими. Здоров’я!!! Гарного настрою. З нетерпінням чекаємо а про що говорить всесвіт ранком на весні? Щасти.