Вірш: “Ми ще розправимо свої над світом крила”

Ми ще розправимо свої над світом крила, 
Крізь біль від втрат, страждання, що були. 
Натхення жити знов піднімемо вітрила, 
Назустріч щастю, те, що буде без хули…

Відплаче небо, сонце усміхнеться 
Барвистим настроєм із спокою душі. 
Майбутнє незбагненне розпочнеться, 
Позбавлене страхів і метушні…

…Ще будуть весни ніжні, наче шовк,
 Вишневим цвітом милувати наші очі.
 І спів пташиний, що віддавна змовк, 
Знов колихатиме у снах щоночі…  
  
© Сергій Ущапівський
18.06.2022