Поезія

Вірш: “Молитовний спокій”

Коли думкам своїм достоту віддаєшся, 
Що наче спрага невимовної жаги, 
Та так, що з ними воєдино аж зіллєшся,
 Відчуєш спокій дивний навкруги. 

Слова нових набудуть раптом значень, 
У безвість кане будь за чим гонитва. 
Раптово навіть і без передбачень
Поллється в простір тишею молитва. 

В безодню щезнуть сумніви з душі, 
Печалі теж з тривогами полишать.
Інакшим погляд стане в метушні,
Слова молитви душу ніжно втішать…

© Сергій Ущапівський
09.02.2022

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.