Вірш: “Моя душа”

Моя душа весь час десь там живе, 
В красі природи тихо зачаїлась.
 Прийду до неї — миттю оживе
І так радіє, що зі мною стрілась. 

Тут кожен вірш вона нашепотіла,
Щаблинки мостика були за читача,
Дерева стиха ніжно тріпотіли —
Усе мене тихесенько вивча.

Набувшись вдосталь, знову повертався, 
Мене ж для себе ще чекав весь світ. 
Тож йшов назад, душею ж зоставався, 
Яку сховав, мов папороті цвіт.

© Сергій Ущапівський
05.09.2021