Вірш: “Моя любове, правду розкажи”

Безодня — то, а може, океан, 
Страшенним виром затягнула. 
"Такий незвичний досі стан", —
У мене думка промайнула. 

О де ж той берег, де земля, 
Щоб знову впевнено стояти? 
Вгледіти б неї хоч здаля 
І знати, що його чекати. 

Моя любове, правду розкажи,
 Чи я знайду в тобі спасіння? 
Не ошукай, а покажи
Свідомості моїй прозріння.

© Сергій Ущапівський 
12.03.2021