Поезія

Вірш: “Життєвий досвід”

Торкнулась скронь зарано сивина,
 Мов білий іній щедро їх зросила.
 Причину знаю, тож мені не дивина, 
Чому тепер я зовсім срібнокрила. 

Чимало знала смутку і любові, 
Було усе… таке воно життя. 
Ішли близькі, лишались випадкові, 
Людей всіляких бачило буття.

 …Іще не раз мороз візьме й прихватить,
 На скронях щедро намалює вітражі. 
Мене ж ні в чому він не звинуватить, 
Бо то мій досвід, із яким ми не чужі…

© Сергій Ущапівський
14.11.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.