Поезія

Вірш: “Найдорожча прикраса”

Я кожен день собі дивуюсь, 
Коли вдивляюсь в твої очі. 
Красою їхньою милуюсь, 
Мов зорі бачу опівночі. 

Незвична дивна їхня врода,
 Що в них тону безповоротно. 
Мабуть, така моя природа, 
А значить, то — невідворотно. 

Хотів би часом володіти, 
Щоб зупинити щастя мить. 
Від того тільки-но радіти, 
Що в серці у моїм щемить.

 Ти — найдорожча з всіх прикрас,
 І погляд твій — люблю найбільше.
 Із-понад світу всіх окрас
Моєму серцю наймиліший. 

Для мене він, як сонце, світить, 
Там щастя справжнє в нім живе.
 А колір — наче неба квіти,      
В яких душа моя пливе.

© Сергій Ущапівський
03.02.2022

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.