Багато тих, з ким просто розмовляєш,
Так мало тих, з ким ділишся усім,
Ім’я кого в молитві промовляєш —
Ще на початку та передовсім.
Багато тих, хто залюбки почує
Новини прикрі, що в твоїм житті.
У горі лишить, та не заночує, —
Для них ти десь далеко — в забутті.
Так мало тих, хто істинно правдивий,
Для кого щирість — не пусті слова,
Де навіть попри всі твої провини,
Дарунком — справжня тиша часова.
Так мало тих, хто спокій твій цінує,
Не рве на шмаття все в твоїй душі,
Радіє разом, щастя не марнує,
Не дасть тобі лишитися в глуші.
...Нам так даровано, мабуть, уже життям —
В отому вирі головне не помічати:
Цінити тих, у кого щирі почуття,
Всіх інших з легкістю втрачати...
© Сергій Ущапівський
26.05.2021
