Поезія

Вірш: “Натхнення любові”

Кохай мене — та тільки як нікого, 
В любові тій до неба дотягнусь.
 Черпну душею дива голубого 
І ним в твоєму серці озовусь. 

Шматочок сонця теж обом візьму, 
Зігрію нас у час, коли прийдеться 
Життям іти крізь морок і пітьму. 
А буде всяке… знаю, доведеться. 

…В тобі знайшлася крихта порятунку, 
Найбільший сенс і все моє натхнення. 
Ти тільки в серці дай мені притулку, 
У ньому вимолю за все обом прощення.

© Сергій Ущапівський
02.02.2022

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.