
Вірш: “Нескінченне почуття”
А хочеш в небі зірку запалю? Назву ім’ям, яке мені священне. А все тому, що я тебе люблю, І почуття це в силі нескінченне. Нема речей між нас земних, Щоб це кохання відтворити. Світил небесних, тих німих Яскравість може повторити. …До Бога я в душі звернусь, На небі хай зоря палає, Якій я ранком усміхнусь, Коли ще тільки-но світає… © Сергій Ущапівський 10.08.2021


