Поезія

Вірш: “Нескінченне почуття”

А хочеш в небі зірку запалю?
Назву ім’ям, яке мені священне.
А все тому, що я тебе люблю,
І почуття це в силі нескінченне.

Нема речей між нас земних,
Щоб це кохання відтворити.
Світил небесних, тих німих
Яскравість може повторити.

…До Бога я в душі звернусь,
На небі хай зоря палає,
Якій я ранком усміхнусь,
Коли ще тільки-но світає…

© Сергій Ущапівський
10.08.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.