
Вірш: “Нетлінна краса”
Чи знаєш ти, як пахне вранці літо, Коли ще ранок тільки розпочавсь? В бокали квітів сонце не розлито, І вітер степовий ще не примчавсь. Чи пам'ятаєш ти мелодію світанку? Пташиний спів, який тоді звучить, Коли проводиш ніч із свого ґанку І гамір дня нового ще мовчить. Люблю в цей час красу небес нетлінну, Ті відчуття, якими повниться душа. Я відкриваю серцю істину безцінну, Що я людина зовсім світу не чужа… © Сергій Ущапівський 30.07.2022


