Вірш: “Нетлінна краса”

Чи знаєш ти, як пахне вранці літо, 
Коли ще ранок тільки розпочавсь? 
В бокали квітів сонце не розлито, 
І вітер степовий ще не примчавсь.

 Чи пам'ятаєш ти мелодію світанку?
Пташиний спів, який тоді звучить,
 Коли проводиш ніч із свого ґанку
І гамір дня нового ще мовчить. 

Люблю в цей час красу небес нетлінну, 
Ті відчуття, якими повниться душа. 
Я відкриваю серцю істину безцінну, 
Що я людина зовсім світу не чужа…  

© Сергій Ущапівський
30.07.2022