Поезія

Вірш: “Не вчи мене жити без тебе самотньо”

Не вчи мене жити без тебе самотньо, 
Так серце у грудях навіки затерпне. 
Від чого любов не відчуєш зворотньо, 
Болітиме болем у грудях нестерпним.

 Доки сльози течуть і невпинно ще плачу, 
Доти вогник кохання не тліє, горить. 
Хоч мовчиш, та сама у очах твоїх бачу, 
Що не менше за мене тобі теж болить…

Не зрікаймось того, що так рідко дається, 
Ми ж до щастя впритул вже змогли підійти.
Хай луною благання в тобі відіб’ється, 
Забери мене вчасно із рук самоти…

© Сергій Ущапівський
14.12.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.