
Вірш: “Не вчи мене жити без тебе самотньо”
Не вчи мене жити без тебе самотньо, Так серце у грудях навіки затерпне. Від чого любов не відчуєш зворотньо, Болітиме болем у грудях нестерпним. Доки сльози течуть і невпинно ще плачу, Доти вогник кохання не тліє, горить. Хоч мовчиш, та сама у очах твоїх бачу, Що не менше за мене тобі теж болить… Не зрікаймось того, що так рідко дається, Ми ж до щастя впритул вже змогли підійти. Хай луною благання в тобі відіб’ється, Забери мене вчасно із рук самоти… © Сергій Ущапівський 14.12.2021


