Поезія

Вірш: “Не розчиняйтесь до кінця в людині”

Не розчиняйтесь до кінця в людині,
Щоб повністю не втратити себе.
Вливайтесь в душу по краплині —
Теплом, відчутним між ребер.

Тримайтесь нарівні, хоч як би не було,
Самодостатність — риса духом сильних.
І щоби щастя врешті прибуло, 
Не треба вчинків зовсім мимовільних.

Не бійтесь звинувачень у гордині —
Вони теж будуть — лиш потрібен час. 
Не розчиняйтесь тільки-но в людині, 
Щоб зрозуміти, чи любили вас.

© Сергій Ущапівський 
02.06.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *