Вірш: “Нічні лелеки”

Ледь вечір всюди кинув тінь
І небо вкрилось ліхтарями
Зірок, в мільярдах мерехтінь,
Які їм служать голосами.

Дивлюсь на них — такі далекі,
Пливуть, як човники, вони.
Кажу весь час, «нічні лелеки»,
Що тішать зір і людям сни.

…Вітаюсь з ними кожен раз,
Буває, навіть розмовляю.
Злітають з вуст уривки фраз,
Того, що в мить ту відчуваю…

© Сергій Ущапівський
18.12.2021