Ось і весна. Шепоче всюди ніжність:
В цвітінні саду, в шепоті дібров.
Дарує неймовірну світу свіжість
До нього, й відчувається любов.
Ось і прийшла. Нарешті, зачекався,
Так врешті хочеться із нею зацвісти.
Із нею тишком я перекликався,
Нас слухали, мабуть, усі вітри.
Ось все збулось. Заквітло як ніколи,
Не тільки світ змінив своє вбрання.
Мої також змінились видноколи,
Реальність іншу бачу я зрання.
Ось щастя мить. Настала, я ж бо мріяв,
Плакав в собі, мабуть, усе життя.
Любові щедро зерна світом сіяв,
Заради іншого свого буття.
Ось врешті бачу. День свій починаю
Із ніжних поряд люблячих очей,
Любов в яких до себе відчуваю
Із-поміж всіх навкруг мене речей.
© Сергій Ущапівський
28.03.2021
