Поезія

Вірш: “Палітра осені”

Палітра осені і справді неповторна, 
Барвисті луки, вкутані в туман.
 Примарно навіть в чомусь ілюзорна, 
Як той міраж, який встелив лиман. 

Високе небо, чисте, мов кришталь, 
Застигло в спокої і здалеку, і зблизька. 
Чи сон зморив, чи то така печаль —
Похмурим в річці віддається блиском.

 …Літає листя, наче журавлі, 
Киває світу і тікає врозтіч. 
А що йому насправді взагалі?
Осінній час посилює той розпач. 

Збентежено кружляє у ключах, 
Осінній плач дощем чіпляє струни. 
І стигне світ в задуманих очах, 
Коли лунають журавлині сурми…

© Сергій Ущапівський
10.11.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.