Вірш: “Погляд”

Дивлюсь тобі я часом в очі
І вмить від того завмираю. 
У снах вже бачу їх щоночі, 
Собі той погляд так вертаю. 

Від них тепло до серця лине
І ніжно манить та п’янить.
 Те відчуття най не покине, 
Триває вічність ота мить. 

Очей інакших і не треба, 
Ти поселилась в мою душу. 
Для неї стала як потреба, 
Тож їй коритися я мушу.

© Сергій Ущапівський
27.02.2021