Поезія

Вірш: “Поговори зі мною, любий тату”

Поговори зі мною, любий тату,
В роки дитинства знову поверни,
У дні, які були з тобою, наче свято,
Із неба синього у душу зазирни…

…Ти досі поряд, хоч тебе не бачу,
В думках і снах моїх живеш, як наяву.
Сумую страшно і від того плачу,
Дощем із сліз не раз скропив траву…

Пробач за все, за прикрощі від мене,
За те, що визнав їх занадто пізнувато.
Господь нехай на мить тебе поверне
Поговорити, як в дитинстві, любий тату…

© Сергій Ущапівський
13.07.2022

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *