Поезія

Вірш: “Подаруй мені нас…”

«Подаруй мені день», — тихо скажуть вуста, 
В заворожених хочу набутись годинах.
 Розчинитись з тобою у світі й містах, 
Вкарбувати у пам’ять щасливі хвилини. 

Подаруй нескінченність любові в словах,
Щоби спрагла душа ту жагу втамувала. 
Я завмру на секунду, та то попервах, 
Все життя, як в гіпнозі, вона ж сумувала. 

Вкрай обвітрена в часі далекою віддаллю —
З почуттями душа увійде в резонанс.
 Очі стануть дивитися поглядом віддано
І казати без слів: «Подаруй врешті нас».

© Сергій Ущапівський
30.12.2021

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *