Поезія

Вірш: ” Поцілуй мене…”

Поцілуй мене ніжно, вустами торкнись,
Наче вітер, що взяв і з’явився зненацька.
Так мрійливо при цьому візьми нахились,
На побаченнях наче ми знову юнацьких.

Доторкнуся обличчя ласкаво твого,
І свідомість відтворить картину,
Покохала навіки для себе кого,
Серця взяв хто в мені половину.

Поцілуй… Дай тобою нарешті напитись,
Щоби спрага моя втамувалась на мить.
Зможу в тім поцілунку уся розчинитись —
Так, що ніжно серденько обом защемить.

© Сергій Ущапівський
17.06.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.