Поезія

Вірш: “Прийди”

Прийди крізь сон, щоб я тебе відчув,
Пізнав твій голос, ніжно усміхнувся.
Щоби нарешті почуття свої збагнув,
Повік від них вже більш не відсахнувся.

Прийди, як диво, що з’являється, бува,
Раптово так, подекуди зненацька.
Промов нарешті ти мені оті слова,
Які чекає ще душа юнацька.

…Я досі жду: сон принесе тебе,
Мені стомитись у чеканні неможливо.
До крихти всього їй віддав себе,
Її присутність поряд — ось що є важливо…

© Сергій Ущапівський
09.12.2021

4 коментарі

  • Валентина

    Я стихами живу стихами на яву, а во сне стихаю. А во сне приплывает лодка, лодка белая – два весла. Мы плывем, я тебя спасаю от обиды и от беды. Ворошу чудесами, касаюсь… Словно сердцем касаюсь… А ты… смеешься, ты добрая ,мудрая… Я ладонью твой смех зачерпну, зачеркну все что было утлым, но подходит к под ушке утро. Утром лодка идет ко дну… Только я не тону, не тону – ждешь меня ты на берегу.
    Ти моя вірна мені незрадлива сама цинніша в моєму житті. Ти – наречена, дружина і мати. Всі, хто потрібен людині… Люба ,ПОЕЗІЯ – ти моя доля. Разом з тобою долаю життєві шляхи. Ти для мене надійна опора…, тож і не зраджу ніколи тобі… На світлофорах хай завжди зелений Вас зустрічає й веде у житті. Хай будуть легкими Ваші дороги, люди привітні та мудрі думки. Щасти.

  • Валентина

    Якщо до вподоби, то все написане дарую з беззастережним правом на авторство. З цієї миті воно Ваше.
    Такого в жизни не бывает… Таких подарков не дарят. Мужья за это убивают,а жены подсыпают яд. Но всеравно душе навстречу летит взаимная душа. Летит сама себя калеча и все что встретится круша. Я принял твоего полета отвагу, нежность и тепло как не заслуженную льготу, как откровение само. Так спорь в бессмертии с веками – ты не сестра и не жена. Твоими нежными руками вся жизнь моя освящена…

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.