Врятуй мені зотлілу душу й тіло,
Позбав тих пристрастей людських.
Богине долі, серце геть згоріло
Від почуттів йому близьких.
Неси мене край світу, позаочі
Усіх усюд, у інший простір й час.
Сховай, як зорі в небі опівночі
Ховаєш часом між небесних мас.
Себе втрачаю я і не знаходжу
Ні спокою, ні місця на землі.
Із кола б вийти, та сама не можу,
Тож борсаюсь у часовій петлі.
Невольна стала — в цім моя біда,
В чужій душі тону й не виринаю.
Як океан, вона, де я — вода,
Глибин якого до кінця не знаю.
© Сергій Ущапівський
06.09.2021
2 коментарі
Диво
Не дай мені зломитись і упасти,
Себе не розгубити в днях життя.
Тонути хочу разом я у щасті
Щасливим бачити своє й твоє буття.
© Сергій Ущапівський
Сергій Ущапівський
Люби мене однаково завжди,
Який не був би в тебе настрій.
Ти змін його в собі не жди,
Най буде різним той сценарій.
Люби мене в хвилини смутку,
Розвію вмить його теплом, що є душі.
Зроблю те навіть дуже хутко,
Не замикайся з ним, прошу, в глуші.
Люби так як нікого і ніколи,
Візьми в мені і просто розчинись.
Твоя любов — це щастя видноколи,
Тож тільки в ній візьми і не спинись.
© Сергій Ущапівський
10.03.2021