Вірш: “П’ята стихія”

Люблю глибинно, палко і жагуче, 
Сліпучим спалахом мені в уяві ти.
 Як долі вирок серцю неминучий, 
З-поміж всієї, що навколо, суєти.

Стихія п’ята на ім’я любов, 
Душі моєї восьма нота стану,
 В яких тону безмірно знову й знов, 
І це тепер звучить безперестану…

Вслухаюсь в звуки серця обережно, 
Коли тебе тримаю у своїй руці. 
Відчутне щастя шириться безмежно,
Відбитком ніжності у тебе на лиці…

© Сергій Ущапівський
07.02.2022