Вірш: “Рестроспектива мирних днів буття”

Лампадка сонця в небі тьмяно гріє вечір, 
Шепоче вітром щось про день, який минув. 
Про ті безцінні відчуття і навіть речі, 
Ось кадр із пазлів тих в свідомості мигнув…

Ретроспектива стала явищем буденним
Тих днів, коли ще був присутній всюди мир. 
Не спровокований війною, не стражденний, 
Сльозами наскрізь не промок іще псалтир.

 …Як хочеться, щоб тихо ніч пройшла, 
Первісний затишок щоби настав нарешті.
Його моя так прагне стомлена душа,
Чекає з острахом пітьми і люду решта…

© Сергій Ущапівський
18.06.2022