Поезія

Вірш: “Розкажи мені думку таємну”

Розкажи мені думку таємну,
 Я ж бо бачу, тобі так болить. 
Може, звістку почую приємну —
Ту, що душу мою полонить. 

Здогад маю, та сам я тобі не зізнаюсь,
 Серце каже за тебе мені ті слова. 
З ними зранку в уяві лише прокидаюсь,
 Тиша люба для мене у них вікова. 

Чи насправді так є — ти мені розкажи? 
Не лякайся, що пустиш у душу.
 Не порушу я тої, що є там, межі,
 Як довірилась — слухатись мушу. 

Тільки думка співпала нехай би твоя
З почуттям, котре в серці, неначе потік, 
Щоб нарешті признав я: для серця — своя —
На сьогодні, на завтра і весь цілий вік.

© Сергій Ущапівський
19.05.2021

2 коментарі

  • Диво

    Люблю свій день з тебе розпочинати,
    Прокинутись з думками, в котрих ти.
    Із ними любо так і засинати,
    Тоді немає зовсім самоти.

    Люблю дивитись всюди і навколо,
    В усьому бачити щось рідне і своє,
    Де все складається в одне єдине коло,
    В якому тільки відображення твоє.

    Люблю тебе душею і всім серцем,
    Люблю, що навіть слів не вистача.
    Тебе я бачу навіть у люстерці,
    Де ти торкаєшся мого плеча.

    © Сергій Ущапівський
    14.04.2021

    • Сергій Ущапівський

      В твоїх обіймах світ мені відкрився,
      Я подививсь на все, як в перший раз,
      В душі у мене спокій поселився,
      Не стало місця зовсім для образ.

      В тобі я заново родився,
      Навік змінила ти мене.
      В твоїй любові відродився,
      І врешті віднайшов себе.

      Тепер є щастя, я йому радію,
      І кожен день люблю тебе сильніш.
      У душу поселила ти надію,
      Тримати буду неї лиш міцніш.

      © Сергій Ущапівський
      15.04.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *