Розкажи мені думку таємну,
Я ж бо бачу, тобі так болить.
Може, звістку почую приємну —
Ту, що душу мою полонить.
Здогад маю, та сам я тобі не зізнаюсь,
Серце каже за тебе мені ті слова.
З ними зранку в уяві лише прокидаюсь,
Тиша люба для мене у них вікова.
Чи насправді так є — ти мені розкажи?
Не лякайся, що пустиш у душу.
Не порушу я тої, що є там, межі,
Як довірилась — слухатись мушу.
Тільки думка співпала нехай би твоя
З почуттям, котре в серці, неначе потік,
Щоб нарешті признав я: для серця — своя —
На сьогодні, на завтра і весь цілий вік.
© Сергій Ущапівський
19.05.2021
2 коментарі
Диво
Люблю свій день з тебе розпочинати,
Прокинутись з думками, в котрих ти.
Із ними любо так і засинати,
Тоді немає зовсім самоти.
Люблю дивитись всюди і навколо,
В усьому бачити щось рідне і своє,
Де все складається в одне єдине коло,
В якому тільки відображення твоє.
Люблю тебе душею і всім серцем,
Люблю, що навіть слів не вистача.
Тебе я бачу навіть у люстерці,
Де ти торкаєшся мого плеча.
© Сергій Ущапівський
14.04.2021
Сергій Ущапівський
В твоїх обіймах світ мені відкрився,
Я подививсь на все, як в перший раз,
В душі у мене спокій поселився,
Не стало місця зовсім для образ.
В тобі я заново родився,
Навік змінила ти мене.
В твоїй любові відродився,
І врешті віднайшов себе.
Тепер є щастя, я йому радію,
І кожен день люблю тебе сильніш.
У душу поселила ти надію,
Тримати буду неї лиш міцніш.
© Сергій Ущапівський
15.04.2021