Вірш: “Розмовляти ніколи не пізно”
Розмовляти ніколи не пізно, Поки є, що сказати й кому. Доки все це комусь ще потрібно, Розкажіть все один одному. Бо життя в нас одне — їх багато немає, Шкодувати прийдеться всі інші роки. Поки є щось між вами, що разом тримає, Розмовляйте, прохаю, торкніться руки... © Сергій Ущапівський 17.03.2021
Вам також може сподобатися
Вірш: “Все у житті не випадково”
Вірш: “Криниця ніжності”
2 коментарі
Валентина
Я торкаюся скронь посивілих твоїх, обережно, щоб ти не відчув хвилювання. Стільки років спливло, а у спогадах ми молоді, як тоді на пероні в хвилини прощання.
Поговоримо – кажеш,
А варто чи ні?? Ворошити у спогадах те ,що минуло, що пішло в підсвідомість уже назавжди…
Починати потрібно вже новую повість…
Ви ,будь ласка, мене не сприймайте серйозно. Бо бува прилетить якась фраза чи слово просить заримувати і віршик готовий. Я вірші не друкую,а просто дарую тим з ким в даному часі відрізку, приємно спілкуватись. Приємного Вам вечірнього відпочинку.
Сергій Ущапівський
Дякую, і Вам гарного вечора!!!