Поезія

Вірш: “Розмовляти ніколи не пізно”

Розмовляти ніколи не пізно, 
Поки є, що сказати й кому. 
Доки все це комусь ще потрібно, 
Розкажіть все один одному. 

Бо життя в нас одне — їх багато немає, 
Шкодувати прийдеться всі інші роки. 
Поки є щось між вами, що разом тримає, 
Розмовляйте, прохаю, торкніться руки... 

© Сергій Ущапівський
17.03.2021

2 коментарі

  • Валентина

    Я торкаюся скронь посивілих твоїх, обережно, щоб ти не відчув хвилювання. Стільки років спливло, а у спогадах ми молоді, як тоді на пероні в хвилини прощання.
    Поговоримо – кажеш,
    А варто чи ні?? Ворошити у спогадах те ,що минуло, що пішло в підсвідомість уже назавжди…
    Починати потрібно вже новую повість…
    Ви ,будь ласка, мене не сприймайте серйозно. Бо бува прилетить якась фраза чи слово просить заримувати і віршик готовий. Я вірші не друкую,а просто дарую тим з ким в даному часі відрізку, приємно спілкуватись. Приємного Вам вечірнього відпочинку.

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *