Поезія

Вірш: “Рятівний оберіг”

У погляді, що став вже нищівним, 
Себе сховаю — ту, яка насправді. 
Він оберегом буде рятівним
Від тих речей, що стали на заваді. 

Нехай приходять щоб знайти мене, 
Свої пізнають інші й не бентежать. 
Я врешті-решт знайшла «оту» себе, 
Тож і вчиняю, як їй вже належить… 

…Ще кануть сутінки печалей в забуття, 
Душа зустріне те, від чого не сахнеться. 
У втратах зробить невідомі відкриття, 
І те, що мріялось усе, тоді знайдеться…

© Сергій Ущапівський
16.02.2022

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *