Поезія

Вірш: “Сама від себе хочу у відпустку”

Сама від себе хочу у відпустку, 
Піти край світу, далі від людей.
 Речей дещицю замотати в хустку, 
Тих, що тепло ховають між грудей. 

Сховатись десь хоча би ненадовго, 
Саму себе забуту врешті віднайти. 
Посеред всесвіту такого молодого,
 З яким так щиро ми говоримо на «ти».

Думки свої пустити, наче коней, 
У безвість вічності, яку дарує тиша. 
І мить оту відчути між долоней, 
В молитві, як стаю усе сильніша. 

…Набутись вдосталь в новім відчутті, 
Набратись світла і позбутись тьми. 
Щоб речі, знайдені у тому відкритті, 
Мене ріднили з усіма людьми…

© Сергій Ущапівський
22.11.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.