Поезія

Вірш: “Світ двох — одному не вгледіти”

Світ двох — одному не вгледіти, 
І марно зрозуміти до кінця. 
Для всіх вони, неначе діти, 
І та любов їм до лиця.

Там інший простір, інший вимір, 
Там паралель із двох сердець, 
Де небо вже зробило вибір:
Любов'ю їх з’єднав вінець. 

Тож тільки б їм те розуміти, 
І світ той так і зберегти, 
Де будуть їхні лиш зеніти, 
І «третіх» вміти обійти.

© Сергій Ущапівський 
31.03.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.