
Вірш: “Сентиментальність”
Мороз калину ніжно цілував, Вона ж від того стигло червоніла. Коли той іній грона милував Гілками соромливо гомоніла. Стидалась солодко жагучим почуттям Любові щирої, тож від того рясніла. Не відчувала ще таких палких нестям, Тому й стояла, наче остовпіла… …В природи також є своя любов, Цей випадок не зовсім унікальний. Таку картину можна стріти знов, Коли достоту сам сентиментальний… © Сергій Ущапівський 06.12.2021



3 коментарі
Валентина
І знов з рання читаю і відчуваю шарудіння крил, то певно ангел відлетіти ще не встиг. Охороняв мій сон і в нім мені наснився. Такі вірші писати може тільки людина з чистою душею, в якій відбилася краса довколишнього світу. Мій янгол дякую тобі за почуття, які даруєш, і ніби думки мої чуєш і їх відтворюєш в віршах. Дякую!!! Настрій зашкалює. Мені дуже, дуже до вподоби. Ділюся настроєм своїм , най день Ваш буде сповнений до краю оптимізмом.
Сергій Ущапівський
Дякую за неймовірні відчуття теплоти яка відчувається в таких коментарях
Валентина
І знов з рання читаю і відчуваю шарудіння крил, то мабудь янгол відлетіти ще не встиг. Охороняв мій сон і в нім мені наснився. Такі вірші писати може тільки людина з чистою душею, в якій відбилася довколишня краса. Мій янгол, дякую тобі за почуття, які даруєш, і ніби думки мої чуєш і їх відтворюєш в віршах. ДЯКУЮ!!! Настрій зашкалює. Мені дуже,дуже до вподоби. Ділюся настроєм своїм, най день Ваш буде сповнений до краю оптимізмом. А я вже вечора чекаю з нетерпінням.