Поезія

Вірш: “Сентиментальність”

Мороз калину ніжно цілував, 
Вона ж від того стигло червоніла. 
Коли той іній грона милував
Гілками соромливо гомоніла. 

Стидалась солодко жагучим почуттям
Любові щирої, тож від того рясніла. 
Не відчувала ще таких палких нестям, 
Тому й стояла, наче остовпіла…

…В природи також є своя любов, 
Цей випадок не зовсім унікальний. 
Таку картину можна стріти знов, 
Коли достоту сам сентиментальний…

© Сергій Ущапівський
06.12.2021

3 коментарі

  • Валентина

    І знов з рання читаю і відчуваю шарудіння крил, то певно ангел відлетіти ще не встиг. Охороняв мій сон і в нім мені наснився. Такі вірші писати може тільки людина з чистою душею, в якій відбилася краса довколишнього світу. Мій янгол дякую тобі за почуття, які даруєш, і ніби думки мої чуєш і їх відтворюєш в віршах. Дякую!!! Настрій зашкалює. Мені дуже, дуже до вподоби. Ділюся настроєм своїм , най день Ваш буде сповнений до краю оптимізмом.

  • Валентина

    І знов з рання читаю і відчуваю шарудіння крил, то мабудь янгол відлетіти ще не встиг. Охороняв мій сон і в нім мені наснився. Такі вірші писати може тільки людина з чистою душею, в якій відбилася довколишня краса. Мій янгол, дякую тобі за почуття, які даруєш, і ніби думки мої чуєш і їх відтворюєш в віршах. ДЯКУЮ!!! Настрій зашкалює. Мені дуже,дуже до вподоби. Ділюся настроєм своїм, най день Ваш буде сповнений до краю оптимізмом. А я вже вечора чекаю з нетерпінням.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *