Поезія

Вірш: “Скотився мовчки день за обрій”

Скотився мовчки день за обрій,
Десь там у ньому розчинивсь.
Зробив на згадку настрій добрий,
Безрогим місяцем вклонивсь.

Зірок он навіть легіон
Все зверху поглядають.
Між ними навіть Оріон,
Який вони гойдають.

І от триває та краса
До самого світання.
Допоки не впаде роса,
Як космосу зітхання.

© Сергій Ущапівський
13.05.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.