Вірш: “Слово”

Розріже простір слово, наче ніж, 
Лунати будуть істини одвічні. 
Чи то вже рано, чи, мабуть, пізніш, 
Та стануть люду канонічні. 

Знайдуть нарешті в тому люди спокій, 
Перепочине їхня стомлена душа. 
Відчують сенс в словах глибокий, 
З яким вони у віршах вируша. 

До серця кожного зайде, 
Яке духовно навіть бідне.
 І кожен в тому щось знайде,
 Знайоме і до болю рідне.

© Сергій Ущапівський 
07.03.2021