
Вірш: “Соборність”
Було по-різному у нас: Історію писали кров’ю, Без будь-яких у ній прикрас Та з неймовірною любов'ю. В любові до землі своєї Зростала слава у роках. Не брали зовсім нічиєї, Гріх не тримали у думках. Ми не здалися, все пройшли, Кували гарт в собі — та й тільки. Ми велич справжню віднайшли, За що не соромно ніскільки. Був плач на Заході й на Сході, Та Україна в нас одна! Держави велич нині сходить, В Соборності усіх єдна! © Сергій Ущапівський 22.01.2021


