Вірш: “Спогади душі”
Стоїть душа перед усім святим, Що стало вічністю і спогадом лишилось. Набутись хоче вдосталь з ним, Щоб пригадати, як життя творилось. В калейдоскопі днів і літ Майнуть всі злети і падіння. Вона ж погляне їм услід Із вдячністю свого прозріння. Всміхнеться в зморшках на чолі, Віддасть всьому велику шану. І піде мандрувати по землі, Як і було не раз безперестану… © Сергій Ущапівський 06.12.2021
2 коментарі
Валентина
Най будуть мандрування вдалі і цікаві, в чомусь повчальні в чомусь може ні… Та я в Вас вірю дуже і беззастережно… Дай Бог Вам вистояти у пекельному життєвому вогні… Вірш дуже – дуже гарний… Вперед до перемог із легкою душею. Писать новий сюжет нової повісті… Хай Вам щастить іБожа ласка буде завжди з Вами. А ми молитимося будемо за Вас щоб там не стало.
Сергій Ущапівський
Дякую Вам за таку духовну підтримку!