Поезія

Вірш: “Спогади”

Ще вчора, здається, твій голос я чув, 
Такий серцю рідний, відчутний у тілі.
 Тепер же для себе одну річ збагнув:Т
і миті у безвість часу відлетіти. 

Життя календар далі впевнено йде
І пам’ять мою відчуттями колише. 
Як голос знайомий у чомусь знайде —
Пригадує те, що вже стало колишнє…

І спогади морять відлунням в душі
Того, що було і чого вже не буде. 
Кохані до цього — тепер же чужі,
 І довгий для мене тепер кожен будень…

…Світанок все той же… і вулички теж, 
Самотня вже ними щоденна дорога. 
Є сум відчуттів, і не має він меж, 
Тебе повернутись — благаю я Бога…

© Сергій Ущапівський  
02.10.2021

Добавити коментарій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.